На даний час ризик виникнення надзвичайних ситуацій (НС) на території України є високим. Зростає масштабність наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, що ставить проблему запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації або мінімізації їх наслідків як найбільш актуальну.
Найбільшу небезпеку у природній сфері становлять надзвичайні ситуації, зумовлені геофізичними чинниками: землетрусами, цунамі, паводками, зсувами, ураганами, лісовими пожежами, а в техногенній сфері – радіаційними і транспортними аваріями, а також аваріями, пов’язаними з викидами хімічно і біологічно-небезпечних речовин, вибухами, пожежами, гідродинамічними аваріями та аваріями на системах комунально-енергетичного господарства.
Останніми роками зусиллями органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, ДСНС України, наукових установ розроблено і прийнято ряд законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють діяльність у сфері запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій, накопичено значний досвід у проведенні заходів з попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.
На сучасному етапі основною метою державної
політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є
забезпечення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства і держави в
межах науково обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.
- Викладач: Кулявец Юрий